Воздвиження Чесного Животворного Хреста Господнього

2016-09-27

ристияни візантійського обряду святкують Воздвиження Чесного Хреста Господнього 27 вересня (14 вересня за новим стилем). Це свято належить до 12-ти великих святСхідної Церкви та має один день передпразництва та 7 днів попразництва.

Історики Східної Церкви вважають, що передусім дві події лягли в основу встановлення цього празника: віднайдення у 4-му столітті Хреста, на якому розіп'яли Ісуса, та повернення цього хреста з Персії до Єрусалиму у 7-му столітті.

Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.

Щодо віднайдення Господнього Хреста, то християнська традиція передала нам кілька різних легенд. Три з них приписують віднайдення Хреста св. Гелені (св. Олені), матері імператора Костянтина Великого. Датою віднайдення Хреста орієнтовно вважають 326 рік. Історики не мають інформації про воздвиження Хреста Господнього одразу після його віднайдення.

Початок празникові Воздвиження дало посвяченя храму Воскресіння Господнього, який збудував св. Костянтин Великий на Голгофі у Єрусалимі. Посвячення храму відбулося за єрусалимського єпископа Макарія 13 вересня 335 року. Наступного дня — 14 вересня — відбулося врочисте воздвиження віднайденого Хреста Господнього.

Друга важлива подія, що зробила загальним празник Воздвиження на Сході й на Заході це повернення св. Господнього Хреста з перської неволі. Перський цар Хозрой у614 році здобув Єрусалим і забрав Господній Хрест до своєї столиці в Ктесифоні. У 628 році цісар Іраклій (610—641 роки) по своїй перемозі над персами знайшов св. Хрест і приніс його до Єрусалиму, де 14 вересня відбулося друге врочисте воздвиження-піднесення св. Хреста. Відтоді празник носить назву: «Всемірне (тобто всесвітнє) Воздвиження Чесного й Життєдайного Хреста».

Оскільки празник Воздвиження нагадував Христове розп'яття і смерть та прирівнювався до Великої П'ятниці, то з найдавніших часів стало традицією св. Церкви в цей день додержувати суворий піст.

Як зазначає у книзі «Пізнай свій обряд» отець Юліан Катрій, щодо святкування цього празника в різних Церквах, то Грецька Церква, наприклад, відзначає його 6 березня, а Римо-Католицька Церква святкувала цю подію 3 травня, але при реформі празників за Папи Римського Івана ХХІІІ 1960 року це свято викреслили з церковного календаря. Характерною ознакою празника Воздвиження є врочисте вшанування Господнього Хреста через обряд піднесення його під час утреньої. У Східній Церквівідомі різні обряди Воздвиження Хреста, зокрема, обряд св. Атанасія на Атосі, обряд гори Синай, Константинопольський обряд. Щодо Воздвиження Хреста Господньогона Русі, то цей обряд згадується тут у 13-у столітті. Патріарший Собор 1276 року дозволив Воздвиження в усіх церквах.

Свято Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних свят, але як історія знайдення св. Господнього Хреста, так і історія установлення свята покриті серпанком різних легенд, і нелегко тут відрізнити історичну дійсність від звичайної побожної легенди. Треба зауважити, що у святкуванні цього празника не йдеться про звичайне почитання-поклоніння св. Хрестові, яке буває в Хрестопоклонну неділю. Тут йдеться про те, що властиво становить цей празник та про що говорить сама назва празника: Воздвиження, що значить Піднесення, тобто особливо урочистий обряд почитання та прославляння Святого Хреста.